Ядром компанії є група з п'ятьох осіб, для яких центр є заняттям, що забирає весь робочий час. Окрім них до діяльності осередку долучаються інші артисти та митці на засадах співпраці у межах конкретних проектів.
З 1991 року, з появою окремих, спеціально збудованих приміщень, Шімса Тір не тільки стала домівкою для національного театру народних мистецтв, але й виступила в ролі платформи для сучасних театральних вистав, концертів класичної музики, комедій, літературних заходів, виставок візуального мистецтва. Театр також підтримує діяльність невеличких місцевих організацій.
Джерело: www.siamsatire.com
Історія Шімса Тір почалася у далекому 1957 році,
коли молодий священик Пет Ейхерн був скерований у графство Керрі для формування нового хору в парафії церкви Св. Джона у Трелі (Tralee). Успіх хору та талановитість деяких з його учасників надихнули Пета поставити п'єсу, що називалася "Голгофа". Вистава здобула настільки потужний позитивний зворотній зв'язок, що було прийняте рішення про організацію вечора на честь тих, хто приймав в ній участь. Програма вечора вмістила в собі музичні, пісенні та танцювальні номери. Після завершення концерту, знову ж, завдяки відгукам, Пет та декілька його знайомих вирішили сформувати такий собі колектив, вони назвали його "Siamsóirí na Ríochta", що мав і надалі займатись культурним розвитком громади.
Головною метою колективу стало збереження локальних, характерних для півночі Керрі, музичних, танцювальних та пісенних традицій, яким загрожувало зникнення. Ключовою фігурою в цьому став Джеремія Моліно (Jeremiah Molyneaux) або ж Джеррі Маннікс (Jerry Munnix). Він був мандрівним викладачем танцю, зі своїм виразним та неповторним стилем. Окрім цього, група намагалась зібрати та зберегти матеріали, що стосувались робочих пісень (Amhráin Saothar) — типового голосового акомпанементу усіх видів активності в сільській місцевості.
За минулі роки група "Siamsóirí na Ríochta" велику кількість разів виступала на ірландських заходах, а також побувала за кордоном. У 1968, Майкл Мей (Michael Maye) запропонував групі провести серію вистав в літній час. Це був перший літній сезон Шімса Тір.
З 1974 і до 1998 року Пет Ейхерн займав посаду художнього директора театру Шімса Тір.
Важливою частиною плану Пета була підтримка життєздатності традиційних ірландських мистецтв у декількох академіях (Tithe Siamsa), що мали б розташовуватись у сільській місцевості. Перша з них була збудована у 1974 у селищі Фінадж (Finuge), другу, через кілька років, збудували у селі Керрег (Carraig). В обидвох академіях молодь мала змогу безкоштовно протягом трьох років навчатись музиці, танцям та співам. Ті зі студентів, хто зміг продемонструвати визначні успіхи у навчанні, були переведені до наступного курсу у Трелі, а згодом отримали запрошення до складу театру.
Другою важливою постаттю Шімса Тіре був Мартін Уілен (Martin Whelan). Він активно приймав участь у розбудові та розвитку театру, з 1974 року став частиною адміністративного апарату і займав посаду менеджера Шімса Тір до 2002 року, коли передчасно помер.
Втрьох, Пет, Мартін та архітектор Патрік О'Салліван були тою віссю, навколо якої вибудовувався культурний центр.
В наш час Шімса Тір продовжує займати визначне місце у культурному житті своєї країни. За останні 40 років міжнародні тури дозволили ознайомити безліч людей з традиціями Ірландії.
“Мені видається, що кожен з нас не володіє культурою своєї нації, ми є лише її опікунами. Цей скарб нам можуть лишень позичити, і наше завдання — взяти його, відполірувати світлом власного досвіду та передати далі."
Отець Пет Ейхерн.
Сайт театру: http://www.siamsatire.com/index.php
Немає коментарів:
Дописати коментар