Дзвін святого Колана

Дзвін Св. Колана (Bell Shrine of St. Cuileáin або Glankeen Bell) -- це дуже цікавий артефакт, який було знайдено біля містечка Боррісолі у графстві Типперері.
З 1854 року дзвін знаходиться в колекції Британського музею.
Сам предмет є залізним і вважається, що його було зроблено у VII-VIII століттях н.е. Більш витончений та візуально привабливий "чохол" датують вже XII століттям. Поверхню корпусу з мідного сплаву (бронзи) мало прикрашати оздоблене камінням розп'яття, яке до нашого часу не збереглося. Стиль оформлення, який називають "рінгеріке", вказує на скандинавський вплив в тогочасному прикладному мистецтві.
Дзвін було знайдено у XVII столітті поблизу монастиря у Гланкіні. Св. Колан вважався засновником цієї громади, тож артефакт проасоціювали саме з ним.

В ірландській релігійній традиції (а цей дзвін не є унікальним), ручні дзвони вважались магічними об'єктами, здатними викривати правду та оберігати від біди.
В Ірландії не було звичаю зберігати мощі своїх святих, втім, особливу шану отримували речі, якими ті володіли при житті.
За допомогою таких дзвонів, лідери парафій чи монастирських громад скликали людей на службу.
Вважалося, що вода, випита з цього дзвону, лікує від хвороб. Реліквія, повішена на шию зрадникові, починала його душити. А брехунів перевіряли на дзвоні як на детекторі -- якщо людина казала неправду, то після торкання дзвона її починали бити конвульсії.