10 цікавих фактів про Ірландію :)

1. Це єдина країна в світі, національним символом якої є музичний інструмент -- кельтська арфа. Найстаріша з відомих нам арф цього типу знаходиться в Коледжі Трініті (Трійці) у Дубліні. Її датують XIV сторіччям.

2. Ірландський острів є третім за розміром у Європі, а також 20-м за розміром в світі.

3. В Ірландії жінки, залучені до державної служби, примусово відправлялись на пенсію, тільки-но вони вийшли заміж, це тривало до 1973 року.

4. Першу ірландську Конституцію було підписано в готелі Шелбурн в Дубліні.

5. В Ірландії немає поштових індексів за винятком території міст Дублін і Корк.

6. Найдовший топонім Ірландії  -- Muckanaghederdauhaulia -- є назвою найменшої адміністративної одиниці у графстві Голуей. Ірландською назва пишеться як "Muiceanach idir Dhá Sháile", що означає "хребет, подібний на спину свині, між двома великими затоками з солоною водою".

7. Джеймс Джойс свого часу назвав гіннесський стаут "вином Ірландії".

8. Аеропорт Шеннон став першим в світі, де було відкрито магазини безмитної торгівлі. Це сталося в 1947 році.

9. Для сільського населення Ірландії найпопулярнішої радіопередачею залишається щотижнева трансляція з зачитуванням місцевих некрологів.

10. Древнє курганне поховання Ньюгрендж (по-ірландськи - Si an Bhru) було збудовано у 3200 до н.е., що робить його старшим за єгипетські піраміди у Гізі (на 600 років) та Стоунхендж (на 1000).

Джерело: http://www.irishcentral.com/culture/craic/top-ten-little-known-facts-about-ireland-ahead-of-the-gathering-2013-173265331-237761001.html

Мудрість Кормака

- О Кормаку, онуку Конала - запитав Койрбре, - якими були твої звичаї в юності?
- Неважко сказати. - відповів Кормак:
Я слухав ліс, я дивився на зорі, я уникав таємниць,
я мовчав у юрбі, я говорив з людьми,
я був скромний на учті, я був палкий у бою, я був ніжний у дружбі,
я був великодушний зі слабкими, я був твердий із сильними.
Я не був пихатий, хоча був сильний,
я не обіцяв нічого, хоч був багатий,
я не хвалився нічим, хоч був умілий багато в чому,
я не говорив погано про того, хто був відсутній,
я не гудив, а хвалив,
я не просив, але давав.
Бо лише такі звичаї роблять юнака чоловіком і справжнім воїном.

- О Кормаку, онуку Конала, - запитав Койбре, - а які звичаї наслідувати мені?
- Неважко сказати, - відповів Кормак, - якщо наслідувати вчення:
Не насміхайся над старим, якщо ти молодий,
і над бідним, якщо ти багатий,
і над кривим, якщо ти спритний,
і над сліпим, якщо ти зрячий,
і над хворим, якщо ти здоровий,
і над нерозумним, якщо ти здібний,
і над дурним, якщо ти мудрий.
Не будь надто розумний і надто дурний,
не будь надто самовпевнений і не будь надто сором’язливий,
не будь надто гордий і не будь надто скромний,
не будь надто балакучий і не будь надто мовчазний,
не будь надто суворий і не будь надто добрий.
Якщо ти будеш надто розумний, від тебе чекатимуть забагато,
і як будеш надто самовпевнений, тебе будуть уникати,
і як будеш надто скромний, тебе не будуть поважати,
і як будеш надто балакучий, на тебе не звертатимуть уваги,
і як будеш надто мовчазний, з тобою не рахуватимуться,
і як будеш надто суворий, від тебе відвернуться,
і як будеш надто добрий, тебе розтопчуть.
- О Кормаку, онуку Конала, - запитав Койбре, - а які звичаї добрі для короля?
- Неважко сказати, - відповів Кормак, - Для нього найкраще:
твердість без гніву,
наполегливість без суперечки,
ввічливість без пихи.
Хай він береже давні науки,
вершить правосуддя,
говорить істину,
шанує поетів,
поклоняється всевишньому Богу.
Йому слід питати поради в мудрого,
наслідувати вчення давнини,
дотримуватися законів,
бути чесному з друзями,
бути мужньому з ворогами,
вивчати мистецтва,
опановувати мови,
слухати старших,
лишатися глухому до наклепів.
Хай буде ніжний, хай буде суворий,
хай буде милостивий, хай буде справедливий,
хай буде терплячий, хай буде наполегливий,
хай ненавидить брехню, хай любить правду,
хай не пам’ятає зла, хай не забуває добро,
хай за столом його буде людей багато, а на потаємній раді мало,
хай союзи його будуть тверді, хай податки його будуть легкі,
хай судження його і рішення будуть швидкі і ясні.
Бо саме за цими рисами пізнається справжній володар.
https://en.wikipedia.org/wiki/Cormac_mac_Airt
Переклад: Галина Синєока

Дзвін святого Колана

Дзвін Св. Колана (Bell Shrine of St. Cuileáin або Glankeen Bell) -- це дуже цікавий артефакт, який було знайдено біля містечка Боррісолі у графстві Типперері.
З 1854 року дзвін знаходиться в колекції Британського музею.
Сам предмет є залізним і вважається, що його було зроблено у VII-VIII століттях н.е. Більш витончений та візуально привабливий "чохол" датують вже XII століттям. Поверхню корпусу з мідного сплаву (бронзи) мало прикрашати оздоблене камінням розп'яття, яке до нашого часу не збереглося. Стиль оформлення, який називають "рінгеріке", вказує на скандинавський вплив в тогочасному прикладному мистецтві.
Дзвін було знайдено у XVII столітті поблизу монастиря у Гланкіні. Св. Колан вважався засновником цієї громади, тож артефакт проасоціювали саме з ним.

В ірландській релігійній традиції (а цей дзвін не є унікальним), ручні дзвони вважались магічними об'єктами, здатними викривати правду та оберігати від біди.
В Ірландії не було звичаю зберігати мощі своїх святих, втім, особливу шану отримували речі, якими ті володіли при житті.
За допомогою таких дзвонів, лідери парафій чи монастирських громад скликали людей на службу.
Вважалося, що вода, випита з цього дзвону, лікує від хвороб. Реліквія, повішена на шию зрадникові, починала його душити. А брехунів перевіряли на дзвоні як на детекторі -- якщо людина казала неправду, то після торкання дзвона її починали бити конвульсії.

Дещо про чоловічий ірландський костюм

Кесс МакҐенн 
https://store.reconstructinghistory.com/
Що таке традиційний ірландський одяг 

Коли ми думаємо про традиційний ірландський одяг, ми уявляємо дівчат у танцювальних сукнях з кельтським орнаментом, викладеним шнуром, та хлопців у цупких різнокольорових кілтах. Можемо згадати ще чоловіків у тартанах ірландських графств та жінок, які носять зелені твідові джемпери. Але чи ми колись замислювалися, який стосунок ця одежа має до Ірландії? Незаперечним є те, що з традиційним ірландським вбранням усе це має мало або й узагалі нічого спільного. Насправді всі ці костюми більше нагадують щось фантастичне або традиційний шотландський одяг, ніж щось ірландське. 

Перша проблема з’явилася в 1860 році у публікації Юджина О’Каррі «Про звички та звичаї давніх ірландців». Юджин О’Каррі був відомим знавцем старожитностей свого часу, однак, як і багато інших у ті часи, використовував для підтвердження своїх гіпотез надто мало джерел. Його робота з перекладу давніх ірландських легенд чудова, однак переклад слова " leine " як "kilt" був неточним. Слово " leine " означає одяг верхньої частини тіла, щось на зразок туніки чи довгої сорочки, а не одяг на нижню частину тіла, яким є кілт. З цього й почалося неправильне трактування кілта як частини ірландського костюму. 

Маловідомі святі Ірландії - Свята Димфна

Свята Димфна
народилася  та загинула у VII ст.

день пам’яті – 15 травня

Димфна належить до тих святих, про яких не лишилося жодної згадки, яка була б записана їхніми сучасниками. Перше житіє св. Димфни було укладене священиком  церкви св. Обера у Комбре (Франція) за наказом єпископа Комбре Ґі І у ХІІІ столітті. Автор чітко зазначає, що його оповідь базується виключно на традиції усних переказів про життя святої та численних свідченнях про чудесні зцілення психічно хворих людей за її заступництвом.

За переказами, Димфна була донькою Дамона, короля Айргіалли – давнього королівства на північному заході Ірландії. Сам Дамон був язичником, однак його дружина, мати Димфни, сповідувала християнську віру і саме в ній виховувала доньку. Розповідають, що королева була знана з великого милосердя та сліпучої краси – і донька, чим старшою ставала, тим більше нагадувала свою матір. Грамоти та правд віри Димфна навчалася у придворного священика, отця Ґеребрана. Будучи ще підлітком, Димфна, як і багато шляхетних ірландських дівчат до та після неї, дала обітницю чистоти та присвятила своє дівоцтво Христові.

Івановська. Кельтські орнаменти (2003)

PDF файл знаходиться за посиланням: http://www.ex.ua/887893

8 коротких фактів про Огам

1. Огам являє собою прадавній ірландський алфавіт, винайдення якого деякі вчені датують I сторіччям до н.е. Він зустрічається на пам'ятках, зведених у IV-IX століттях.

2. Перші пам'ятки цієї писемності є кам'яними, читати Огам слід було знизу догори.

3. Як багато що у язичницькому світогляді, цей алфавіт був принесений людям одним з богів -- богом красномовства, Огмою.

4. Іншою думкою щодо походження назви алфавіту є припущення, що слово "огам" являє собою поєднання двох слів "og-úaim" або "тонкий шов", що передає техніку нанесення рисок на каміння гострими предметами.

5. На наш час зберіглося близько 400 кам'яних монументів з написами на давньому Огамі (нанесеном зліва направо). Частина з них розташована на півдні Ірландії (графства Керрі, Корк, Уотерфорд), решта -- на заході Британії.

6. Іншою назвою Огаму є "кельтська древесна абетка". В її основному складі є 20 літер, які пов'язуються з деревами, що були священними для друїдів, наприклад, з березою, вербою, дубом, ліщиною та яблунею.

7. Існує щонайменше три гіпотези походження цього виду письменності: від ранньохристиянського впливу до таємних знаків місцевих жерців.

8. Огамові присвячена частина Боллімотської (Ballymote) книги, яка датується XIV століттям.

Сторінка з книги з Боллімота. Фото з Вікіпедії